Володимир Бабаєв- частина 2.  20 марта 2008

Радий вітати усіх, хто до нас приєднався. Мене звуть Дмитро Грузинський. В ефірі програма “Відділ кадрів”. Особові справи політиків і депутатів. Їхні особисті внески в події, що відбуваються на Харківщині та в Україні. І хоч “Відділ кадрів” не завжди йде за цими подіями, є в регіоні персони, які, скажімо так, мають позачасову актуальність. Наразі – друга частина програми саме про таку особу. Володимир Миколайович Бабаєв. Перший заступник голови Харківської обласної державної адміністрації.





Здається, у владі Володимир Бабаєв був завжди. Але його прихід туди – з керівних посад у будівельній галузі, - насправді датується серединою 1995-го року. Звісно, тут свою роль відіграв попередній досвід роботи пана Володимира. Я маю на увазі його роботу у будівельних управліннях горкому та обкому радянської компартії. Про це ми говорили в попередньому випуску, присвяченому Володимирові Бабаєву. Зараз зазначу, що той період беззаперечно дав не тільки досвід, а ще й необхідний статус та зв’язки. По-перше, то був своєрідний пропуск до керівної еліти. А по-друге, працюючи хоч і в ідеологізованій організації, але займаючись при цьому ФАХОВИМИ питаннями, він зміг продемонструвати значній кількості важливих людей свої професійні здібності. Одним з тих, хто мав змогу переконатися в кадровій, скажімо так, значущості Володимира Бабаєва, був Євген Петрович Кушнарьов.
Ось як згадує той період депутат харківської міськради багатьох скликань, Геннадій Бондаренко. Цитую за статтею Дарини Юрловської. Джерело вже згадуване мною. Стаття була опублікована у березні дві тисячі п’ятого. Сьогодні користувачі Інтернету можуть передивитися її на сайті агенції “МедіаПорт”.
Так от, цитата: «Бабаева на должность начальника главного управления строительства и архитектуры пригласил Евгений Кушнарев, который в то время был мэром Харькова, через три года Владимир Николаевич уже был первым замом городского головы”
Далі Геннадій Бондаренко дуже добре характеризує Володимира Бабаєва з точки зору людських якостей. Стверджує, що робота з різними керівниками не зіпсувала характер цієї людини. Зважте, що це говорить людина, яка підтримувала, - за власними словами, - Михайла Пилипчука. А Володимир Миколайович на той момент вже почав активно допомагати Володимиру Шумілкіну. Той став мером Харкова, - нагадаю, - у 2002-ому. Можливо, пояснення в тому, що на момент обрання міським головою Шумілкін був заступником Євгена Кушнарьова. А пригадуєте, що на роботу до виконавчої влади Володимира Миколайовича саме Кушнарьов і запросив...Так чи інакше, Володимир Бабаєв працював у міськвиконкомі майже десять років, з трьома мерами: Кушнарьов, Пилипчук, Шумілкін. І останній, коли замінив майже усіх функціонерів міськвиконкому, залишив тільки Володимира Бабаєва. Таким терміном виживання у владі – з числа міських чиновників – може, здається, похвалитися тільки Тетяна Дмитрівна Таукешева, начальник головного фінансового управління. І відносно цих конкретних осіб такий факт свідчить про їхній надзвичайно високий фаховий рівень. А тепер додайте до цього ще, принаймні зовнішню аполітичність. І виходить такий спец, що в будь-якій адміністрації потрібен. Якого б кольору вона не була. Гадаю, що переконливим підтвердженням моїх слів може бути факт призначення Володимира Миколайовича в обласну адміністрацію. І одразу на посаду першого заступника губернатора.


Тож першим заступником голови Харківської облдержадміністрації Володимир Бабаєв, згідно офіційної біографії, стає у лютому 2005-го. Тільки відгриміли події, які в сучасній історії називають “помаранчевою революцією”. Тільки стала прем’єром Юлія Тимошенко. І тільки призначили керівником Харківською обладміністрації Арсена Авакова. А пан Аваков до того призначення був членом харківського міськвиконкому. У виконавчій владі Харкова працював і Володимир Миколайович. І саме його Арсен Аваков запросив до своєї команди. Тобто обрав саме його з-поміж інших вже добре знайомих йому посадовців.
І хоч у Харкові за Бабаєвим закріпилася слава завжди першої “другої особи” це аж ніяк не негативна характеристика. Коли у Харкові заговорили про можливість позачергових виборів мера, Арсен Аваков дав чітко зрозуміти, що Володимир Бабаєв може бути серед потенційних кандидатів.
Щодо позицій першої чи другої особи, доречною буде характеристика героя з уст Олександра Тюрина. із Бабаєвим він знайомий ще з дитинства. у 2005-ому був виконавчим директором обласної федерації футболу. А Володимир Бабаєв член виконкому української Федерації футболу.
Цитата: “Бабаев не бежал куда зря, не бил куда зря, — он был зрячим, он умел открыться, мог на себя вытянуть несколько игроков и отдать хороший пас, чтобы другой забил”. Це характеристика Володимира Бабаєва – футболіста. Але подивіться як вдало її можна вжити для характеристики Бабаєва-чиновника.


Футбольна кар’єра пана Володимира – ще одна цікава сторінка в його особовій справі. На відміну від деяких інших спортивних чиновників, які стають ними тільки через те, що обіймають якісь керівні посади, Володимир Бабаєв в молоді роки активно грав у футбол. І досяг неабияких результатів. У п’ятнадцять років він вже грав у складі юнацької команди в товариських матчах, в тому числі й за кордоном. А потім Бабаєва запросили до команди “Металіст-Харків”. Припинилася спортивна кар’єра пана Бабаєва тільки через його особисте рішення. Кажуть, що коли для участі в черговому турнірі студенту харківського будівельного інституту Володимиру Бабаєву треба було взяти академічну відпустку, він обрав не спорт, а навчання.








Володимир Миколайович Бабаєв у 1997-ому році отримав звання “Заслужений будівельник України”. Через два роки у 1999-ому він став лауреатом Державної премії в галузі архітектури. Входив до міжвідомчої комісії з питань житлово-комунального господарства при уряді. У 2003-ому тоді ще перший віце-мер був нагороджений почесною грамотою Кабінету міністрів за багаторічну та плідну роботу у житлово-комунальній галузі. В 2004-ому Володимиру Бабаєву було присуджено орден «За заслуги», III ступеня. А в 2004-ому він отримав Почесну грамоту Верховної Ради України.
Нинішній перший заступник губернатора ще у 2000-ому отримав звання кандидата технічних наук. У 2002-ому став доцентом. А в 2005-ому - доктором наук з державного управління.


Успіхів у трудовій та політичній підготовці бажаю вам я, Дмитро Грузинський. Черговий випуск “Відділу кадрів” дивіться в ефірі. Архіви програм доступні в Інтернеті. Усього найкращого! До зустрічі!

 О программе   Рейтинг   Форум 

Усі матеріали, представлені на сайті, є інтелектуальною власністю © Агенції "МедіаПорт"