Володимир Коваленко – директор юридичного департаменту Харківської міськради.: Відділ кадрів: Информаційно-політична програма

10 апреля 2008

Вітаю. В ефірі “Відділ кадрів”. Мене звуть Дмитро Грузинський. До вашої уваги особові справи політиків та керівників, про яких пишуть, чули, але, можливо, не всі та не все про них знають. І цього вимагають самі діячі. Один з них – начальник юридичного департаменту харківського місьвиконокому, Коваленко Володимир Вікторович.

У попередньому випуску програми я вже зачитував його відповідь на наш інформаційний запит стосовно біографії пана Коваленка. Витративши робочий час, за який з міського бюджету отримує заробітну платню і надбавки, папір, придбаний на гроші платників податків, вельмишановний юрист не тільки відмовився надавати інформацію про себе. Він мало не забороняє під загрозою судового позову взагалі згадувати про себе.
Електронний варіант тієї відповіді я найближчим виставлю на нашу електронну сторінку. І зараз не стану вступати в дискусію із вельмишановним юристом, оскільки це не входить до кола моїх професійних обов’язків. Я хотів би лише підкреслити, що навіть прокурорське минуле не позбавляє необхідності уважно читати закони. Ще бажаніше їх дотримуватися. А громадяни мають право знати: кого вони годують за свої податки. Навіть попри бажання утриманців скривати інформацію про себе.
Таку емоційну реакцію на Володимира Коваленка я хотів би пояснити. Жоден з посадовців жодної політичної сили – хоч вони і намагалися притримати інформацію про себе, небажано йшли на контакт, але НІХТО! - підкреслюю НІХТО! - так зухвало не намагався викрутити закон на свою користь і подати ситуацію так, що начебто вся Українська Конституція разом з усіма нормативними актами стоять на сторожі засекреченої до неможливості особи усього лише начальника юрдепартаменту харківського міськвиконкому, Володимира Вікторовича Коваленко.

Користуючись тридцять другою статтею Конституції України, про яку згадує і нинішній начальник юридичного департаменту, нагадую що збирання, зберігання, поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди не допускається, крім випадків визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. А в демократичному суспільстві – регламентувати яке юрист Коваленко не може на свій розсуд, якби йому цього не хотілося, - невідємним правом людини є право на інформацію.
До конфіденційної, як пише вельмишановний начальник юр департаменту Коваленко, належить інформація про освіту, сімейний стан, стан здоровя, релігійність, дату і місце народження, майновий стан та інші персональні дані).
Але до якого ж тоді розряду належить інформація про те, що в органах міської виконавчої влади Володимир Вікторович Коваленко зявився через деякий час після звільнили з органів прокуратури, зокрема з посади заступника прокурора міста Харкова. Це вже суспільно значуща інформація! Звільнили його на початку 2004 року. І цьому передувало внутрішнє розслідування діяльності прокурорського заступника Володимира Вікторовича Коваленко. І гучний скандал з вимаганням хабара від працівників комерційної фірми “ХАДО”. Але про це ми поговоримо пізніше. Зараз пропоную хронологічній порядок. Я не стану брати часи коли радник юстиції якогось там рівня молодим відносно хлопцем працював у районних прокуратурах. Хоча і там є цікаві моменти. Розпочну я оповідати про той час, коли був у Харкові такий собі заступник прокурора міста Володимир Вікторович Коваленко. Ну що ти поробиш, як такий збіг імен та прізвищ?!

Слави ньюзмейкера заступник прокурора міста Харкова Володимир Вікторович Коваленко зажив ще у 2002-ому році. Якщо пам’ятаєте, тоді проходили вибори до парламенту і місцевих рад. І був такий собі перший округ у Харкові. На депутатство в якому претендував відомий в місті бізнесмен Олександр Давтян. В того в свою чергу на той момент був в активній фазі конфлікт зі ще одним відомим у Харкові діячем. Нині він секретар міськради, Геннадій Адольфович Керне с. Геннадій Адольфович дуже не хотів аби Олександр Сергійович ставав депутатом. Хоча за нього і проголосувала переважна більшість виборців округу. На відміну від кандидата, якого підтримував Геннадій Адольфович.
Так би, мабуть, і зараз вирішували: хто ж таки депутат, якщо б розумні люди не звернулися до суду. Так питання щодо депутатства у першому окрузі набуло вже іншого статусу. Оскільки на той момент я особисто працював в медіа-структурах співвласником яких, був Олександр Давтян, то як репортер часто бував на тих судових засіданнях. Провів там не один день. І можу навіть від свого імені свідчити, що дуже активну роль в процесі відігравав Володимир Вікторович Коваленко. Він робив усе, звісно, в інтересах закону та держави, аби Давтян, за якого проголосували харківяни, не став депутатом. Там були і позови від двійників Давтяна, і “вновь отркывшиеся обстоятельства”. Ну, тобто Володимир Вікторович дуже старався. Захистити закон. Нагадаю, що проти депутатства Олександра Давятна в тому окрузі, був, ще й Геннадій Кернес.
Дійшло до того, що в момент, коли одна з судей, яка розглядала ці виборчі справа, займалася іншою гучною кримінальною справою щодо фінансових пірамід, і була в так званій нарадчій кімнаті, - до якої за законом не може заходити ніхто крім судді, якісь бійці в присутності Володимир Коваленко зламали кабінет та сейф судді і провели там обшук.
Та це був тільки початок. Колеги скривдженої судді писали до Генпрокуратури, до інших столичних керівників. До пана Святослава Піскуна, який на той момент був Генпрокурором України. А зараз він парламентар – якщо хтось не знає!
Справа першого округу гуляла і в апеляційному суді. Там заступник прокурора міста Харкова Володимир Коваленко не знайшов спільної мови із суддею Михайлом Бородіним. І ось цитати з цікавого документу:
“12.11.2002 в засіданні судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Харківської області при розгляді колегією суддів цивільної справи за заявою прокурора м.Харкова про визнання незаконними та скасування рішень першої сесії Харьковскої міської ради заступником прокурора м.Харкова Коваленком В. В. заявлено клопотання про відвід головуючого у справі — судді Бородіна М.М., в якому фактично була висловлена думка про причетнисть судді до скоєння злочину” кінець цитати.
Далі –
- “Зазначені дії заступника прокурора суперечать ст.62 Конституції України, відповідно до якої особа може бути визнана винною у вчиненні злочіну тількі обвінувальним вироком суду”.
І врешті ще: “незважаючи на те, що стосовно судді Бородіна М.М. не було порушенно крімінальної справи, прокуратурою м.Харкова, знову ж таки в особі Коваленка В. В., було проведено виїмку документів з особистої справи судді, карток статистичного обліку що до справ, які знаходились у його провадженні, а з районніх судів – оригінали (що взагалі протизаконно!) ухвалених за його участю судовіх рішень”. Кінець цитати.
А тепер джерело – це стаття під назвою “Захистіть статус судді!”, яка надрукована у виданні “Закон і бізнес” у лютому, 2003 року. І написали її аж зовсім не журналісти. Зважте що у 2003-ому під нею підписалися тодішні Заступник голови Апеляційного суду Харківської області В.А.ПАНЧЕНКО, Голова Ради суддів Харківської області
В.Є.УСТИМЕНКО, Президент Асоціації суддів С.П.КАМИШЕВ.

Hу от поки що все! Поки що!... Успіхів у трудовій та політичній підготовці бажаю вам я, Дмитро Грузинський. Програма “Відділ кадрів” доступна в Інтернеті –адреса на екранах та в ефірі. До зустрічі.